П'ятого листопада закінчився черговий етап українсько-польських переговорів про кількість дозволів, які отримають транспортники до кінця 2019 року та на 2020 рік. Важко назвати їх повністю провальними, але назвати успішними також нелегко. Результат не потішив далекобійників. Спробуємо проаналізувати, що ж очікує експортну транспортну галузь.

 Яких результатів вдалося досягти під час переговорів

 Кінцевим підсумком переговорів між українським Міністерством інфраструктури та польською стороною стала домовленість про паритетну видачу 160 000 дозволів. Крім того, було прийнято рішення, з урахуванням кризової ситуації за останні місяці цього року, додати Польщею ще 5000 «дозволів», а також дозволено використовувати 10 000 дозволів, передбачених на 2020 рік.

 Українська сторона намагалася домовитися про дещо інший рівень дозволів – не менше 200 000, але старання не принесло результатів. Порівнюючи минулорічні результати, ситуація аналогічна: при нашому запиті в 230 тисяч, поляками було виділено лише 160 тис. Вони вважають подібні квоти максимально можливими і на поступки йти не погоджуються.

 Прем'єр-міністр України стверджує, що є можливість досягти консенсусу, але саме торішній досвід не вселяє впевненості.

 Як формуються квоти і чому в цьому році так складно

 Цей рік не став винятком у проблемах при отриманні дозволів. Подібна тенденція спостерігається вже кілька років. Якщо подивитися статистику, то безперервне зростання обсягів вантажних перевезень українськими компаніями в польську сторону було аж до 2009 року. Зокрема у 2001 році видавалося лише 60 000 «дозволів», а вже через 8 років, в 2009 році це число зросло до 200 000. На цьому відмітка зупинилася на цілих 10 років. Але в 2018 році Польща на наш запит в 230 тисяч запропонувала значно меншу цифру – всього 130 тисяч.

 Хочеться відзначити, що не тільки Україна терпить невдачі. З російськими вантажоперевезеннями ситуація схожа. Росія в цьому році добилася всього 210 тисяч, чого для їх масштабів недостатньо. Не має проблем з отриманням дозволів тільки Білорусь – кількість квот, отриманих від поляків, їй цілком достатньо, адже автопарк білоруських вантажівок налічує всього 3000 одиниць.

 Деякі ЗМІ вже встигли оголосити, що саме з недостатньою кількістю квот і пов'язані величезні черги на кордоні між Україною та Польщею. Але дозволу на кордоні не отримує жодна вантажівка.

Деякі ЗМІ пов'язують з недостатністю квот багатокілометрові черги на українсько-польському кордоні. Але видачу дозволу проводять ПВД:

  •  «Хмельницький»;
  •  «Голоби»;
  •  «Бориспіль»;
  •  «Вінниця»;
  •  «Київ»;
  •  «Львів».

 Що ж насправді є причиною зменшення квот

 Польська сторона аргументує свою відмову турботою про стан своїх доріг й екологічними стандартами. І вона дійсно блокує проїзд вантажівок еко-стандартів Євро-3 і Євро-4.

 Але є й інша причина, яку озвучують польські ЗМІ: в паритетних договорах за рік Польщею використовується не більше 15% квоти, а після блокувань активістами кордонів в 2016 році вони і зовсім проклали частину своїх транзитів через Білорусь.

 Українці теж не особливо експортують товари до Польщі, найбільша кількість всіх вантажоперевезень – це транзити в інші країни:

  • Німеччину;
  • Францію;
  • Бельгію;
  • Іспанію.

 Безумовно, рівень квот невигідний для українських транспортних компаній, але й не зовсім критичний. Просто доведеться приділити більше часу логістиці.